Боремося з думками далі
Перша нав’язлива думка: «А якщо хуйло виграє війну?»
Дивіться, ця думка нав’язана. Цього не буде, оскільки ми вже у великій перевазі. Погляньте, хто там проти нас воює — школярі та придурки з глибокої дупи. Зламати психологічно таких людей дуже легко, що наша армія успішно зробила. Тільки питання часу, коли ми до кінця виб’ємо тих безглуздих нікчем. Так, вони посилають усе нових і нових деградантів, але в нас купа добровольців, які чекають у резерві, щоб дати їм по шапці. Більш імовірний сценарій — владіміра хуйла ліквідують на уралі, де він тихо згниє, а до російської влади прийде більш адекватна людина й усе закінчиться. Росіяни, які трохи більше мислять, уже говорять про повний колапс у країні, тому смерть хуйла близька. Я в це дуже вірю. Ну, щонайменше заберуть його від влади.
Друга нав’язлива думка: «А якщо загине хтось із моїх рідних?»
У воєнний час це цілком можливо. Я, психолог у безпечному місці, теж працюю над думкою, що можу померти я чи хтось із моїх рідних. Хоча від самої думки все перевертається, розповім, як її забрати. Мозку абсолютно все одно, станеться це насправді чи в уяві. Вам слід у безпечних для себе умовах уявити, що це сталося і що буде далі з вашим життям. Загалом це мало б допомогти зняти тривогу. Якщо ви не можете уявити свого життя без когось, то скоріш за все маєте залежність від нього. Треба ще дослідити. Звичайно, скорбота — це нормально, але ви точно мали б уявити своє життя далі. Рекомендую в такому разі звернутися по допомогу до психотерапевта. На одній з консультацій онлайн я діагностував, що у клієнта велика залежність від мами й дитини; він боїться їх втратити, як і свою бабусю. Це запустило тривогу й порушення сну. Через імагінацію нам вдалося додати клієнтові ресурсності, і він став самостійнішим. Це зняло тривоги й поліпшило сон.
Третя нав’язлива думка: «А якщо я більше ніколи не повернуся на рідну землю?»
Ця думка в багатьох викликає біль. Нині люди, які поїхали за кордон, проходять період адаптації до нового місця, і ця думка дуже поширена. Майте спокій! Ніколи не кажіть «ніколи» )) Це колись закінчиться, і все буде добре. Зараз вам слід пристосовуватися, шукати роботу й можливості для хобі, облаштовувати житло, пробувати щось нове й забезпечувати себе звичними речами. У наступному пості розповім, як адаптуватися до змін.
А яка думка лякає вас?
