Більшість досліджень показує, що така характеристика людини, як оптимізм або песимізм — це особливість, яка формується з раннього дитинства. Якщо брати людей вже більш зрілого віку, то можна побачити, що людський соціум складається з:
- особистостей з переважаючим оптимізмом;
- особистостей з переважаючим песимізмом;
- більш тонкого “прошарку” людей зі здоровою дозою реалізму.
Так хто ти і чи настільки важко перейти із одного з двох “полюсів” перших категорій до врівноваженої третьої? Давай розбиратися, що таке оптимізм, песимізм і як вони опинилися чи можуть опинитися частиною твоєї особистості.
Про оптимізм і реалізм, а також окрему людину з її якостями
Сучасні психологічні теорії у своїй більшості схильні до такої думки: оптимістична чи песимістична особистість формується на основі отриманого досвіду у ранньому дитинстві. Пояснюється все приблизно так:
- Ті, хто прожив досить передбачуване і стандартне дитинство з адекватною дозою піклування і м’яким вихованням демонструють підвищену довірливість до людей і обставин — а тому, стають оптимістами по життю.
- Ті, хто прожив непередбачуване дитинство з великою кількістю проблем, неадекватним вихованням або був “сам по собі”, довіряє людям і обставинам значно менше — а тому, стає песимістом по переважаючій кількості ситуацій.
Варто проаналізувати те, що було у твоєму ранньому дитинстві, щоб чітко зрозуміти, що переважає у особистості і чому формування відношення до світу та оточуючих стало саме таким. Але не варто однозначно стигматизувати себе і песимістичних людей. Як і у будь-чому, важливий баланс тому що:
- оптимісти більш легко зустрічають труднощі, менш депресивні і більш веселі по життю, але вони ж також більш схильні до необдуманих авантюр і частіше потрапляють у ці ж труднощі;
- песимісти дуже часто відчувають сумніви, не впевнені у собі і діях, депресивні, але більш стабільні у діяльності, роблять менше необдуманих чи відверто шкідливих дій.
Тому бути особистістю між цими двома категоріями — це дуже вигідно і ефективно. І перейти у розряд реалістів не так вже й важко. Однією з найбільш дієвих порад буде спілкування з людиною, яка знаходить у протилежній категорії.
Оптимізм, як і реалізм — дуже “заразні” якості. Вселяти оптимізм чи песимізм собі чи іншим надто легко, будучи просто поруч. Тому, будучи надмірним оптимістом, спробуй поспілкуватися з песимістом. І навпаки — будучи класичним песимістом, оточи себе одим чи декількома оптимістами.
Беззаперечно, навряд чи ти на 100% зміниш те, що було закладено десятиліття тому. Але внести у особистість долю того, чого не вистачає, буде добре. А можливо, тобі все-таки вдастся перейти у баланс оптиміст/песиміст з невеликим переважанням закладеного в дитинстві. І це вже буде перемогою.
