Багатьом із нас доводилося бачити у громадських місцях дитячі істерики, коли дитина падає на підлогу, кричить, чогось вимагає. Це дуже неприємне видовище, яке дратує. У такі моменти ми думаємо, що з нами такого точно не станеться. Ми будемо люблячими уважними батьками, які правильно виховують дітей з перших років життя. Але минає час, і от уже наша дитина влаштовує показову істерику на вулиці чи в магазині. Чому це трапляється? І як не допустити такої ситуації?
Дитяча істерика – це емоційний прояв будь-якої потреби дитини, що супроводжується криком, плачем, сованням по підлозі. Часто це трапляється як реакція на певну відмову.
Такі прояви можна розділити на свідомі та несвідомі. У першому випадку малюк усвідомлено репетує і всіляко привертає до себе увагу, намагаючись у такий спосіб отримати те, чого йому хочеться. У другому дитина просто не в змозі керувати своїми емоціями через голод, втому, біль або з іншої причини.
Зазвичай така поведінка буває у дітей віком від 2 до 5 років. І від того, наскільки зрозуміло дорослий пояснює дитині власні відчуття та переживання, вплив навколишнього світу, наше ставлення до нього, залежить, наскільки регулярними будуть дитячі істерики в 2 роки. Цілком усунути їх із життя дитини неможливо, оскільки це невіддільна частина розвитку та становлення дитячої особистості, але мінімізувати такі прояви реально.
Щоб протести та плач дитини траплялися рідше, і у вас виходило швидко її заспокоювати, приділяйте малюку більше уваги, а також:
- давайте дитині право голосу, зважайте на її думку;
- розвивайте у дітей емоційну грамотність;
- поважайте емоції дитини, визнайте її право відчувати те, що вона відчуває.
Проговорюйте усі реакції малюка, пояснюйте, як вони можуть проявлятися фізично. Розповідайте та показуйте, як можна заспокоїтися, якщо емоції надто сильні: глибокий вдих та видих. Вчіть дитину розуміти почуття інших та співпереживати їм. Цього не буває занадто багато.
Відпочиваючи зі своєю дитиною у перші роки життя, робіть це якісно! Не потрібно одночасно дивитися телевізор, розмовляти по телефону, складати списки справ або виконувати щось інше. Плануючи поїздку або прогулянку, зверніть увагу, чи враховані всі основні потреби малюка щодо харчування, одягу, відпочинку.
Виховуйте дитину на своєму прикладі, при ній будьте спокійні та стримані. Встановлюйте правила та рамки, не карайте і не обмежуйте. Обов’язково пропонуйте альтернативу – цього не слід робити, але інше – можна. У дитини завжди повинен бути вибір і можливість зрозуміти ситуацію і прийняти рішення, це знадобиться їй у дорослому житті.
Як реагувати на дитячі істерики?
Дитячі істерики – це обов’язкова частина розвитку та становлення дитини, але дорослим необхідно навчитися правильно на них реагувати. Кілька порад допоможуть батькам упоратися з будь-якою дитячою істерикою в 3 роки:
- Зберігайте спокій і не зривайтеся на гнів та агресію, краще промовчати, аніж сказати щось образливе.
- Перемикайте увагу дитини на інші події, об’єкти.
- З’ясуйте причину такої поведінки малюка – можливо, щось його налякало або хтось образив, дайте йому висловити все, що накипіло.
- Якщо дитяча істерика в 4 роки почалася після відмови зробити або купити щось, не слід змінювати рішення, ваше «ні» має залишатися таким до останнього. Якщо дитина у перші роки життя побачить слабкість дорослого, відразу сформується нейронний зв’язок – поплакав і отримав те, чого хочу. А це у майбутньому призведе до нових істерик.
- Ізолюйте дитину від людей. Неприємний випадок трапився в громадському місці? Треба відійти туди, де нікого немає. Це допоможе і вам, і вашій дитині не відволікатися на реакції оточення.
- Завжди будьте поруч, адже немає нічого гіршого, ніж проявити емоційну байдужість або просто уникати дитини під час плачу.
Ваша дитина – це унікальна особистість, не схожа ні на кого іншого. Одному малюкові необхідно, щоб йому дали спокій, іншому – щоб його обійняли і заспокоїли, третьому потрібно, щоб його розсмішили. Реагувати потрібно у будь-якому випадку. Але ваша поведінка та ставлення до дитини відіграє важливу роль. Якщо батько чи мама незворушні, врівноважені і завжди готові розповісти і показати, як діяти, дитина з перших років життя менше капризуватиме і скоріше навчиться спокійно заявляти про свої потреби та бажання. Отже, дитячі істерики в 5 років у вашій сім’ї будуть мінімізовані.
Якщо ви регулярно стикаєтеся з істериками своєї дитини у перші роки життя і ніяк не можете впоратися з цим самостійно, потрібно звернутися до фахівця. Професіональний психолог навчить, як правильно реагувати на істерики і мінімізувати примхи та плач дитини з будь-якого приводу, допоможе вам стати ближчими, налагодити спілкування та відновити теплі довірчі стосунки.
